До цього діяльність організацій роботодавців та їх об’єднань в Україні була врегульована Законом України "Про організації роботодавців", прийнятим в 2001 році. Саме у цьому законі вперше було визначено поняття "роботодавець", "організація роботодавців", окреслені основні завдання та мета діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань, визначено їх статус та основні права і повноваження, а також механізми взаємовідносин з владою і профспілками.

З того часу минуло більше 10 років під час яких відбулась активізація руху роботодавців, що супроводжувалась стрімким процесом створення нових організацій роботодавців та їх об’єднань, зацікавленістю роботодавців у використанні механізмів колективно-договірного регулювання, захисті своїх інтересів та донесенні позиції бізнесу з економічних та соціальних питань до органів влади найвищого рівня та місцевих органів влади. Крім того, в середовищі роботодавців розпочалися і об'єднавчі процеси, а в 2010 році був прийняти Закон України "Про соціальний діалог в Україні", який визначав нові для України правила ведення соціального діалогу.

Така активізація роботодавців, запровадження нових правил ведення соціального діалогу, а також необхідність визначення та усунення суперечливого тлумачення окремих термінів, деталізації процедури державної реєстрації організацій роботодавців та їх об’єднань поставила й нові вимоги до нормативного регулювання діяльності їх організацій та об’єднань.

Робота на розробкою нового закону, яка тривала з 2008 року, завершилася з прийняттям Закону України "Про організації роботодавців, їх об’єднання, права та гарантії їх діяльності". Закон визначає особливості правового регулювання, засади створення та діяльності організацій роботодавців і їх об’єднань, основні принципи їх взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та об’єднаннями громадян.

Він містить важливі для роботодавців новації. Зокрема, враховуючи міжнародний досвід, вводиться принцип аполітичності (особи, що очолюють політичні партії або політичні об’єднання не можуть одночасно очолювати організації роботодавців), вводиться поняття соціального діалогу та репрезентативності організацій роботодавців, організації роботодавців та їх об’єднання виступають окремою стороною колективно-переговорного процесу з укладання колективних угод та у колективних трудових спорах, законодавчо закріплений перехід взаємовідносин з органами державної влади на більш конструктивний та ефективний рівень, коли роботодавці беруть участь у роботі державних органів влади, погоджують проекти нормативно-правових актів, а пропозиції організацій роботодавців підлягають обов’язковому розгляду.

До відома. В 2008 р. був розроблений проект закону України «Про внесення змін до Закону України “Про організації роботодавців", що був зареєстрований в Верховній Раді народним депутатом України О.Шевчуком. Після прийняття Закону “Про соціальний діалог в Україні", за участі фахівців провідних об’єднань організацій роботодавців було створено робочу групу з опрацювання оновленого тексту законопроекту і в лютому 2012 року народними депутатами Олегом Шевчуком та Ярославом Сухим було зареєстровано законопроект «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності». За час, що пройшов з моменту його реєстрації, відбулися дискусії наукових кіл, соціальних партнерів та представників професійних громадських організацій, Комітетом з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України було організовано комітетські слухання та численні круглі столи та засідання робочих груп. За результатами проведеної роботи остання версія доопрацьованого законопроекту була зареєстрована в Парламенті 23 травня цього року народними депутатами України Олегом Шевчуком, Ярославом Сухим та Василем Хара.

Потенціал Інформ