В Україні нині теж вдень з вогнем не знайдеш кваліфікованого зварювальника або фрезерувальника, столяра, плиточника або електрика. Тлумачного водія - і то не знайдеш. Згідно зі статистикою, в 2010-2011 рр. число студентів на 10 000 українського населення становило 550 осіб, а учнів профтехучилищ - майже в 6 разів менше. У Харкові на одного майбутнього робітника припадає 14, у Києві - 28 студентів.

Такий перекіс загрожує певними наслідками. Не страшно, коли людина з вищою освітою виконує кваліфікований робітник працю. Приміром, налагоджувальникові ЧПУ, програмісту, комп'ютерникові-діловод, електрику-монтажникові вища освіта може стати в нагоді. Але в той же час, випускники багатьох вузів не можуть працювати робітниками, а за професією їм нікуди влаштуватися.

Профтехучилища веде невпинну боротьбу за виживання. Матеріально-технічна база застаріла (зношеність устаткування в машинобудівних, аграрних, поліграфічних, транспортних та інших училищах складає 96%), за останні 2 роки в Україні не видано жодного підручника для майбутніх робітників! Приватні професійно-технічні навчальні заклади, не маючи ні кадрів, ні бази, штампують низькокваліфікованих робітників, в т.ч. водіїв, що особливо помітно на дорогах. Державна служба зайнятості паразитує на процесах перепідготовки кадрів, посилюючи проблеми в системі ...

Весь текст статті читайте за посиланням.

За матеріалами society.lb.ua