Логін:
Пароль:
 


Архів подій

Курс НБУ








Интернет-ресурс поддержки малого бизнеса Запорожской области



Агентство Промышленных Новостей

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
 

українською мовою / на русском языке

Митні процедури до потреб бізнесу

 
 
Відповідно до завдань, поставлених урядом України перед органами виконавчої влади, в тому числі перед Держмитслужбою України, Запорізькою митницею здійснено реорганізацію митниці.


Збільшено чисельність особового складу підрозділів, які здійснюють безпосередньо митне оформлення товарів, відділам митного оформлення надано статус митних постів та максимально делеговано повноваження начальникам митних постів з метою прийняття рішень щодо митного контролю митним постом. Позитивні результати відчули безумовно всі учасники зовнішньоекономічної діяльності.

Поряд з цим, митне законодавство України встановлює цілий ряд спрощень у здійсненні митних процедур: це і застосування митних режимів, якими передбачено пільги по тарифному регулюванню та звільнення від позатарифного регулювання; це і такі інструменти спрощеної процедури декларування як можливість застосування періодичних, тимчасових, неповних декларацій.

Однак слід враховувати необхідність забезпечення балансу між сприянням зовнішньоекономічній діяльності підприємств та захистом економічних інтересів країни.

Розміщуючи товари в режим переробки на митній території України або в режим тимчасового ввезення (вивезення), підприємство бере на себе певні зобов’язання, наприклад, вивезти продукти переробки чи товари в установлені строки, цільове використання задекларованих товарів. Митниця зобов’язана здійснювати систематичний контроль за виконанням дотримання умов розміщення товарів у обрані підприємством митні режими та застосовувати заходи впливу або санкції, визначені законодавством. Митниця повинна і буде забезпечувати такий контроль за кожною конкретною зовнішньоекономічною операцією кожного підприємства. Потребу посилення роботи митниці в цьому напрямку підтверджують і результати пост-аудиту контролю окремих підприємств.

Застосування періодичних, тимчасових, неповних декларацій, здійснення митного оформлення в спрощеному порядку є звичайною практикою в Запорізькому регіоні і підприємства широко їх застосовують. Однак, треба зазначити, що законодавством встановлено чіткий порядок та умови їх застосування. Наприклад, періодична митна декларація дозволяє підприємствам з безперервним циклом виробництва використовувати за призначенням товари до декларування їх в установленому порядку за вантажною митною декларацією. На практиці це означає, що митниця дає дозвіл на переміщення товарів через митний кордон України із застосуванням тільки мінімально необхідної кількості митних процедур. З іншого боку, підприємство зобов’язане забезпечити виконання всіх встановлених умов, втому числі щодо переміщення товарів на одних і тих же умовах та підставах, та щодо сплати всіх належних митних платежів.

У разі невиконання установлених вимог або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо сплати митних платежів, митні органи мають право заборонити застосування періодичної, тимчасової чи неповної декларації, а також застосовувати додаткові митні процедури – здійснювати митний огляд товарів, відбір проб та зразків, проведення пост-аудит контролю, тобто застосовувати такий обсяг митного контролю, який забезпечить безумовне стягнення всіх належних митних платежів.


Шляхи реалізації щодо наповнення бюджету країни можуть бути різними. Однак митниця вбачає пріоритет не в податковому тиску, а в співпраці та сприянні добросовісним підприємствам, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність прозоро.

Наприклад, ні для кого не новина, що є прямі контракти та контракти за участю посередників або непрямі контракти.

Зрозуміло, що посилена увага під час здійснення митного контролю приділяється непрямим контрактам.


Під час здійснення контролю митної вартості митниця може застосовувати 6 методів митної вартості. Перший основний метод – це визначення митної вартості за ціною угоди. Основним критерієм застосування цього методу є прямий контракт з виробником товару.


Митні органи вживають всі заходи для розширення практики застосування першого методу при визначенні митної вартості, але для цього має бути об’єктивне підґрунтя:

збільшення обсягів імпорту за прямими контрактами;

зменшення операцій з офшорними посередниками;

достовірне декларування суб’єктами сум роялті, фрахту, інжинірингу, витрат на страхування, які є складовими митної вартості.

Підтвердженням переваг щодо застосування прямих контрактів є перелік документів, які необхідно подати підприємством для підтвердження митної вартості.

Якщо розглянути потоки імпорту в Запорізькому регіоні під цим кутом, то характерними є зовнішньоекономічні операції, які здійснюються на виконання угод укладених з фірмами, які не є виробниками товару (через представництва, посередницькі фірми, фірми, що розташовані в країнах, відмінних від країни виробництва).



Частка «непрямих» контрактів у загальному фізичному обсязі імпорту за період з 2009 року на сьогоднішній день має стабільну динаміку зростання в діапазоні від 85,4% до 91,4%. Відповідно доля «прямих» контрактів в зазначений період зменшується від 14,6% (2009) до 8,6% (2012).


Питання визначення митної вартості товарів, імпортованих згідно «прямих» контрактів знаходиться на постійному контролі. Забезпечено лояльний підхід до операцій, що здійснюються на виконання контрактів, укладених безпосередньо з виробниками, коригування здійснюється у виключних випадках за наявності обґрунтованих підстав.


Коригування митної вартості здійснювалось, в переважній більшості, на товари, що імпортувались підприємствами, які не є виробниками, та ввозились не на постійній основі (разові поставки).


Під час здійснення контролю митної вартості митницею здійснюється всебічний та повний аналіз всіх складових митної вартості, щоб зрозуміти обсяги цього контролю звертаємо увагу на основні з них:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода;

б) вартість контейнерів;

в) вартість упаковки;

2) вартість товарів та послуг, якщо вони не включені до ціни:

а) сировини, матеріалів, комплектувальних виробів тощо;

б) матеріалів інструментів, штампів, шаблонів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну;

3) роялті та ліцензійні платежі;

5) витрати на транспортування, завантаження, розвантаження оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на страхування цих товарів.


Можна привести такі приклади. За результатами моніторингу цін на світових ринках можна прослідкувати тенденції падіння вартості сировини, яка реалізується в порядку біржової торгівлі, при цьому темпи падіння митної вартості опереджають відповідні тенденції.

Так, наприклад, щодо вартості корисних копалин. ДП «Укрпромзовніекспертиза» передбачає зниження вартості корисних копалин на 12-14% на світовому ринку, в той час як зниження митної вартості товарів по підприємствах становить 19%.


Також, наявні випадки заниження митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей щодо транспортних витрат. Приведу приклад, митницею направлено лист до підприємства-перевізника з метою встановлення достовірності відомостей щодо вартості транспортно-експедиційних послуг. За результатами отриманої відповіді, виявлений факт недостовірності даних, наданих підприємством до митного оформлення, з метою заниження митної вартості товарів. В довідці зазначений номер контейнеру, який відповідає типу контейнеру 40 футовий, а не 20 футовий, що має вартість перевезення майже вдвічі більше, ніж задекларований.



Недекларування або ненадання в повному обсязі документів, що підтверджують складові митної вартості товарів, є підставою для перевірки такого платника податків з метою недопущення порушення ними законодавства України з питань митної справи


Дієвим інструментом для цього є митний пост-аудит – контроль.

Це досить новий напрямок в діяльності митних органів України, разом з тим цей напрямок вже довгий час успішно запроваджений в діяльності митних органів іноземних країн.

Його головним завданням – є перевірка відомостей щодо зовнішньоекономічних операцій, які були оформлені у митному відношенні, а саме: перевірка заявленої митної вартості товару, класифікації товару, цільове використання товарів, митне оформлення яких було здійснено із застосуванням пільг, відображення у бухгалтерському обліку підприємства інформації щодо зовнішньоекономічних операцій, перевірка правильності та повноти сплати митних платежів.

Митний постаудит стимулює підприємства до легального ведення зовнішньоекономічної діяльності, без застосування будь-яких схем ухилення від встановленого законодавством України оподаткування.

Запорізька митниця має реальні напрацювання в цьому напрямку.

У 2011 році проведено 43 перевірки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, за результатами перевірок  встановлені порушення законодавства, що призвели до фінансових втрат до Держбюджету на суму 8 млн 275 тис. грн.

Структура податків, перерахованих до Державного бюджету внаслідок перевірок, наступна:

- заниження митної вартості (транспортні та страхові витрати) – 3 млн 930тис. грн., або 83 %;

- використання товарів не за цільовим призначенням – 557 тис. грн.;

- недотримання порядку декларування - 149 тис. грн.;

- невірна класифікація товарів – 65 тис. грн.;

- порушення вимог Закону України "Про гуманітарну допомогу", "Про режим іноземного інвестування" ‑ 25 тис. грн.


Митна служба завжди налаштована на підтримку легального бізнесу. Враховуючи складність адміністрування податків, Податковим кодексом, зокрема статею 50, передбачена норма законодавства, відповідно до якої суб’єкт ЗЕД може самостійно виявляти факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів та звертатися до митниці щодо внесення змін до ВМД.

Так, якщо Ви самостійно встановлюєте факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, Ви повинні звернутися до Запорізької митниці з уточнюючими розрахунками. При цьому до бюджету сплачується сума встановленої Вами недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми.

У випадку, коли заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів встановлюється митницею в ході перевірки, то до бюджету сплачується сума встановленої в ході перевірки недоплати та штраф у розмірі 25 % від такої суми.

Якщо протягом наступних 3-х років митниця повторно встановлює факт заниження податкового зобов'язання, це призведе до застосування до суб’єкта ЗЕД штрафних санкцій у розмірі 50 %.


Так, наприклад, є факт заниження податкового зобов'язання на 1 000,00 грн. У разі коли підприємство самостійно встановлює даний факт, штраф який необхідно буде сплатити до Держбюджету становить 30,00 грн. У разі, коли цей факт буде встановлений митницею в ході перевірки, розмір штрафу буде становити 250,00 грн., а у разі якщо протягом наступних 3‑х років митниця повторно встановить факт порушення законодавства, розмір штрафу буде становити 500,00 грн.


Акцентуємо Вашу увагу, що одним із встановлених митницею порушень законодавства є декларування митної вартості не в повному обсязі, а саме: невключення до митної вартості в повному обсязі транспортних, страхових витрат, роялті, фрахту та інжинірингових послуг.


Держмитслужба сподівається на правову свідомість платників податків.

У кожного платника податків є можливість самостійно провести аудиторські перевірки на підприємствах, та як наслідок - добровільно сплатити податки до бюджету.


Запорізька митниця готова сприяти в усіх починаннях добросовісним учасникам зовнішньоекономічної діяльності, налаштована на продуктивний діалог по всім питанням взаємодії.


Висловлюємо подяку за співпрацю, та сподіваємось на подальші партнерські відносини, спрямовані на мобілізацію коштів на користь держави.


Потенціал Інформ


29.02.2012
 
Версія для друку
Відправити другу
На початок
 
 


Радіо On-Line


Читайте нас на FACEBOOK
Цитування в інших ЗМІ тільки зі згадуванням в якості джерела ЗОСППР «Потенціал». Передрук матеріалів в мережі тільки з прямим гіперпосиланням на https://potencial.org.ua
Проверка сайта