Верховна Рада прийняла в цілому ініційований президентом законопроект № 0215 про ратифікацію угоди про внесок України в фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Він припускає, що протягом п'яти років Україна повинна сплатити EUR10 млн. на рахунок фонду (за EUR2 млн. щорічно).

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що загальна сума внеску, який планується розподілити у вигляді грантів, становить близько EUR130 млн. Передбачається, що в найближчі кілька років кошти фонду будуть інвестуватися виключно в проекти, реалізовані в Україну. Приступити до виконання умов угоди України має намір вже цього року. У загальному фонді держбюджету-2011 на ці цілі передбачено 22,9 млн. грн. (EUR2 млн. за курсом 11,45 грн./EUR1).

Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля був створений за ініціативою Швеції в 2009 р. Ратифікація угоди дозволить фонду почати роботу з надання грантового фінансування Україну, а також Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії та Молдові. У цих країнах рівень споживання енергії дуже високий.

Україна сподівається отримати від інвестора кошти, що значно перевищують суму внеску. Зазначимо, розмір донорського фонду становить EUR90 млн. Його кошти будуть доповнюватися кредитами інших міжнародних фінансових організацій (МФО), у тому числі Європейського інвестиційного банку, Скандинавського інвестиційного банку, Скандинавської екологічної фінансової корпорації та Групи Світового банку.

Примітно, що в червні СБ назвав перспективним інвестування в енергозбереження і розвиток високих технологій в Україну. Напередодні президент Віктор Янукович свої указом уповноважив міністра фінансів Федора Ярошенка підписати меморандум про взаєморозуміння між Україною та Світовим банком. Схоже, що Україна всіляко намагається завоювати довіру МФО та отримати доступ до їх ресурсів. Для країни це шанс частково вирішити проблеми енергозбереження в сфері ЖКГ.

За словами провідного радника ЄБРР Антона Усова, гроші Е5Р будуть спрямовані на муніципальні проекти з модернізації місцевої інфраструктури у сфері водо-і теплопостачання. Крім того, українські муніципалітети зможуть витратити кошти на екологічні проекти з використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії. За підсумками їх здійснення планується зменшити обсяги споживання енергоресурсів комунальними установами.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що співпраця з ЄБРР в питаннях енергоефективності може бути плідним. «По-перше, розвиток цього напряму дуже актуально для України. По-друге, ЄБРР впроваджує прозорі механізми фінансування, і, як правило, його проекти проходять з високою ефективністю », - зазначив у коментарі« i »експерт. На його думку, на муніципальному рівні гроші банку можуть бути спрямовані на вирішення проблем енергозбереження в сфері ЖКГ, зокрема, на утеплення будинків, заміну неефективних котлів.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко в коментарі «i» нагадав, що одним з пріоритетів фінансування на 2012 р. ЄБРР назвав підвищення енергоефективності, в тому числі і в Україну. У нашій країні низька енергоефективність, обумовлена ​​недостатнім розвитком альтернативних джерел енергії, і запущена комунальна енергетика. Модернізація цього сектора оцінюється в десятки мільярдів гривень. «Проте немає шансів на те, що в ЖКГ швидко прийдуть великі інвестиції - інвестклімат в країні досить несприятливий», - вважає експерт. У цій ситуації гроші ЄБРР для України важливі ще і як сигнал потенційним інвесторам.

На грантові гроші, вважає пан Устенко, банк буде проводити пілотні проекти. Вони продемонструють інвесторам механізм підвищення ефективності, наприклад, теплової енергетики в окремих регіонах. «Побачивши, як це працює, приватні інвестори захочуть вкласти кошти в такі проекти. Після цього ЄБРР зміг би продовжувати їх фінансування, але вже на умовах кредитування », - вважає експерт.

На його думку, банк надасть гроші під окремі проекти із заздалегідь визначеними виконавцями. Адже у разі виділення коштів під різні бюджетні програми в умовах високої корупції ймовірність їх ефективного використання досить низька, зазначив Олег Устенко.

За матеріалами state.eizvestia.com